В той день коли закінчиться ненависна війна
Мабуть уже не плакатимуть стрункі тополі при дорозі,
Мабуть уже виростуть нові ромашки без крапель крові,
І знову височітимуть нові високі братські могили.
Пектимуть груди тисяч і мільйонів українських жінок
Пропаленими словами з листів: «Ти за мене поцілуй
Нашу доню і маленького ще ненародженого сина» ,
Й крикливі промови з трибун стануть нікому вже не потрібні.
Вони померли в боях, забуті в окопах, заховані в широких полях
І не зможе сказати ніхто хто і де поліг за волю.
Проволає черговий раз радіо:« Ми вільна країна.
Скінчилась війна. Вітаємо тих, хто вижив й вернувся!»
А років за 10 забудуть імена героїв назовсім,
Забудуть дітей, що родились по війні без батька,
Що ніколи не бачили усмішку татову й злість,
Забудуть про все і всіх- хай тільки закінчиться війна...
24.08.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601799
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Міка Оровська