Ґрати

До  цього  часу  ти  мене  не  зрозумів,
Хоча  сама  на  це  я  наштовхнула.
Пробач  за  те,  що  ти  для  мене  цілий  світ,
Та  суті  я  відразу  не  збагнула...
Пробач  за  все,  сказала  з  відчаю  не  так,
Від  болю  в  грудях  серце  моє  рветься;
Моя  душа  -  той  відчайдушний  птах
В  тенетах  відчаю  кричить  і  б'ється,
Побачив  з  клітки  часу  синю  далечінь,
А  свої  крила  випростать  не  може,
От  тільки  чути  тихий,  недосяжний  дзвін,
Де  ґрати  невблаганні  насторожі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2015
автор: Райка