Не йокає. Взагалі. Нічого у мене до тебе не йокає.
Знаєте, дивно це все. Дивно, коли не можеш уявити життя без однієї певної людини. Мрієш про неї, думаєш, вірші пишеш, страждаєш, бо взаємності даремно чекати. Оця людина - це край твого неба, перший промінь світанку і остання зоря літнього неба. Вона - все.
Минає час, ти зникаєш. Просто зникаєш. Зайнятий важливими справами, цікавими людьми, в тебе не має часу на зорі і світанки. Тепер ти не мрієш, тепер ти живеш.
Проходить час, змінюються міста, але ти повертаєшся, випадково зустрічаєш ту саму мрію і що? Буря емоцій? Та ні. Відомі "метелики в животі"? Теж ні. Ендорфіни у мозок? Пфф... Нічого. Абсолютно.
Вітаю тебе. Ти вільний.
Так от, тепер я вільна. Бо у мене більше не йокає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2015
автор: Лісна Олена