Одинокая верба в полі виростала,
Як без матері дитя,ласки не зазнала.
Кривдив вітерець не раз, розплітавши коси ,
Біле личко умивав у холодні роси.
Одинокая верба доленьки просила,
Пригортали небеса, дали її сили.
І здійняла догори свої тонкі віти…
Якщо віра є в житті,то хочеться жити .
24.08.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601888
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: леся квіт