Бунтар Тарас для мене Бог,
Отець наш рідний, вроджений Парох.
Це правда, гідність духу й почуття…
Кобзар то наша Біблія свята.
Не знайдеш правди в Біблії й Корані,
Там воля й гідність явно не в пошані.
Гріха не тай, покора там сліпа,
З життя скупа виховує раба.
Не лише ми в Шевченкові черпали,
Коли народи плакали й стогнали.
Коли воли ще в стійлі ремигали,
Кобзар на інші мови переклали.
Йому пошана, слава наша й честь,
Не дав згубитись в стежках перехресть.
В обіймах горя дикого і смерти,
Не дав моїй Вкраїні він умерти.
Тож що мені церви ті й синагоги,
Тобі Вклонюсь "Пророче" божий в ноги,
І низько – низько голову схилю,
Гріхи чужі Вкраїні замолю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601978
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2015
автор: Дід Миколай