Самотність мене роз'їдає
Не залишаючи життя.
І серце в грудях так палає,
Що враз згорить без каяття.
Отрута шириться по тілу,
Самотність проникає вглиб.
І не зцілити рани білі,
Котрі горять, аж з під повік.
Та з кожним днем вона сильніша,
Самотність у кістках сидить.
Щодня вона все більша й більша
Уб'є вона мене в цю мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601999
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 25.08.2015
автор: Olesia Bellamy