Не сумуй, мій коханий, не варто.
Може, ми ще і справді діти,
Але знаєш, життя - не жарти.
Його важко усім зрозуміти.
Бачиш, нам не потрібні протести.
Всі життя - це маленькі театри.
Рік за роком, семестр за семестром,
Знову літо, ліси, знову ватри...
Не сумуй- тобі скажуть дорослі.
Ти спроможний на різні баталії.
Жити - значить приймати наосліп
Не стабільність, скоріш аномалії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602029
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2015
автор: Юлія Антоняк