все рівно…

Ти  так  легко  можеш  окунути  у  забуле
сліди  стікають  чорнилом  по  тілу
і  невідома  сіра  і  готична  сила
вмить  обрізає  й  обпікає  мої  крила
брезентом  безбарвним  закриє  світ
і  відродження  буде  лиш  сном
вологою  служитиме  холодний  піт
блаженним,  бо  з  тобою,  бездонним  дном...
     все  рівно...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2015
автор: owl silence