Відпустити

Мені  так  ба́йдуже,  що  аж  незручно.
Всі  ці  розмови  –  мов  дани́на  звичці.
Усе  фальшиво  й  до  нестями  штучно.
…і  ві́рші  пилом  вкриті  на  поличці.

Тобі  не  пи́шу,  вже  давно  не  пи́шу:
Нема  емоцій  –  і  нема  натхнення.
Усе  поли́шу,  залиши́вши  тишу.
Вміти  пустити  –  теж  благословення.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2015
автор: Тетяна Мерега