Я знаю, важко... Дуже...
Нас відстань тяготить,
І болем небайдужим,
Стискає кожна мить.
У серці почуттями
Кричить навзрид душа...
Що буде далі з нами?
Що біль нам залиша?
Без тебе я вмираю,
Я гасну день за днем,
І повністю зникаю
Під самоти дощем.
Так хочеться відчути
Тепло твоїх долонь,
І в очі зазирнути,
Пірнути в їх вогонь...
Вогонь твого кохання,
Воно в мені горить,
Не знати б більш прощання,
Яке нас так гнітить.
Не відпускай, благаю,
Ці наші почуття,
Все буде добре, знаю,
Попереду життя...
Лиш трошки почекати,
Ще трошки... І тоді
Знов будеш обіймати
Мене ти цілі дні.
Нізащо не покину
Ніколи у житті,
Й до рук твоїх прилину,
Я в кожнім своїм сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2015
автор: Helge Faust