на дру́зки! –
світанки-ранки,
наче полив`яні тонкостінні жбанки,
чи
найдосконалішої огранки*
кришталеві вази –
на затьмарені крихти-стрази!
порозбивалися
келихи-вази-бокали
богемського кришталю-вальдгла́су –
досконало гранями грали,
на Землю приймали
польові потаємні сигнали
Простору-Часу
приймали
потаємні сигнали –
фокусува́ли
у чисті, істинні кольори,
змішували
довершено-досконало,
і розливали
у келихи і бокали
блакитно-рожево-лілові
вишукані вечори
але –
трапляється часом,
що
з кришталем-вальдґласом
полиця –
обірве́ться-обвалиться…
підточили
люмпени-гризуни,
паразити-неситі-утроби,
жлоби-невігласи – тобто імущі раби,
нахабні злодії-таргани
Основ-Основи,
вивели
за межі терпцю́ –
і обвалили
дубову,
під кришталями, поли-цю…
на дру́зки! –
ранки-світанки-зірки́ –
на осколки
лілово-лагідні вечори –
вальдгласу
небесного кольори…
жаль…
та гризуни і є гризуни
а кришталь – є кришталь…
порозбива́лися космічні зв`язки,
торохтять у дахи
сонця́-зірки́,
як по відсі́вному ре́шету
горох-квасоля…
…відсторонено
споглядаю здаля
недоторкану Красоту
у недосяжній ницими -
Чаші Грааля…
26.08.2015
*огранка – розм. - огранювання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602223
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2015
автор: Валя Савелюк