А щастя було нечутним і невагомим.
Звивалось на серці маленьким сліпим котятком.
Його сторожили велети, ельфи, гноми.
І все було добре. І все було гладко-гладко!
І малося те, що треба: картата ковдра,
гарячі чаї від застуди і сонце в чашках.
І будь-яка туга точно вже виліковна,
коли вони поряд. Коли навіть важко-важко...
А компаса стрілка вперто вела на дотик.
Упасти в обійми не страшно, ти падай, падай!
На серці тихенько муркав маленький котик.
І все це не казка. І все було, правда-правда!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602246
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2015
автор: Катка