Чому так гірко на душі?
Чому зійшовся з болем в герці?
Мовчать вірші, що в олівці,
Ховають роздуми та серце.
Чому не пишуться слова,
Про сяйво світу, пломінь Сонця.
Чому ворожить нам війна,
Кидає зло в моє віконце.
Чому з пораненим крилом,
Птахи ширяють серед неба.
Чому пройшло до нас те зло,
Навіщо зло, нам зла не треба.
Чому мій сум над мною править
Хіба йому я дозволяв.
Чому розгублена держава
Навіщо правлять ті, хто крав.
Безмежна думка скута бранцем,
На вікна грати почіпляли.
Вже не співає пташка вранці,
Встають не зорі, лиш заграви.
Мої думки, пора на волю.
На чистий аркуш, в стислий ряд.
Не варто ремствувати, доля
Зі мною стиха промовля.
Ну що, мій друже, не вподобі
Така дісталась, з тим живи.
Прикут ланцем, в письменній робі,
Все, що задумав, напиши.
Ти напиши, як ти живеш.
Кого кохаєш серед ночі,
Коли злітаєш до небес.
Чому застиглі в горі очі.
--------------------------------------
Чому так гірко на душі?
Чому зійшовся з болем в герці?
Мовчать вірші, що в олівці,
Ховають роздуми та серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602387
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.08.2015
автор: Dema