Солдате

Пройшло  вже  більше  року,
А  ще  не  скінчився  той  жах.
Ми  ще  відходимо  від  шоку,
Який  потрапив  на  наш  шлях.

Там  хлопці  наші  гинуть,
Там  гади  їх  по  крилах  б`ють.
Але  вони  так  просто  все  не  кинуть,,
Та  ворога  безжально  розіб`ють.

Колись  братами  ми  були,
Тепер  вже  зовсім  все  не  так.
Хіба  ж  сусідушки  хороше  все  забули?
Відчули  ви,  падлюки,  крові  смак?

Але  я  прошу  тебе,  любий  мій  солдате,
Ти  лиш  живи  і  не  лети  у  даль!
Тобі  потрібно  свою  долю  малювати,
І  відшліфовувати  той  кришталь.

Коли  ж  над  головою  пуля  та  летить,
Ти  лиш  згадай,  що  дома  рідні.
Й  голос  ніжно  нехай  шепотить:
«Хай  Бог  оберігає  вас,  мої  милі!»

Тобі,  солдате,  я  завдячую  життям,
І  твоїй  мамі  низько  я  вклоняюсь.
І  хочеться  почути  всім  такі  слова:
«Мамо,  люба,  я  додому  повертаюсь!»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602417
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2015
автор: Nilen