Мабуть у мене доля така…
Тримати самотність за руку,
Падати на голий асфальт з літака,
За друга сприймати розлуку.
Битись щосили об стінку,
Намагатись забути щомиті,
Перегортати старанно сторінку,
І бачити силуети розмиті.
Знаходити, а потім втрачати…
Навпіл розривати серце…
На край світу щодуху втікати
І вити одиноко кубельце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2015
автор: *Марічка*