Відрікайся від мене, відрікайся, як від Ісуса.
Виривай гортані тим, хто до чогось змусить,
Зраджуй хоч щосекунди, але прощай час від часу –
Я майже невинна, я майже невчасна.
Лікуйся від мене, лікуйся, немов від раку.
Зливай віск, звертайся до гомеопатів,
Але ми знаємо глибину слова "приреченість" –
Його не уникнути зривами, клятвами й втечами.
Ховайся від мене, ховайся, як від напалму.
Роби навіть більше, ніж можеш, хай навіть марно,
Заривайся в окопи, траншеї, бункери,
Постарайся хоча б ненадовго забути все.
Лети від мене, лети, бережи пір'я й пальне.
Я твій вогонь, метелику, уникай мене.
Усе має кінець, крім любові і міри прощенню.
Забувай мене, забувай. До смерті і довше.
27.8.2015р,
Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602544
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2015
автор: Лань.