За один його дотик я ладна продати дияволу душу.
Але тільки сам Бог знає, наскільки потужне те «мушу»;
Поки тебе нема – продаю, і у снах продаватиму.
Тільки-но з’явишся – і я тікатиму, знову тікатиму.
Мене переслідуватимуть найманці і конвоїри,
Інквізитори, бо вважатимуть, що я іншої віри
Ні! я віри тої ж
з хрестами
дзвонами
крилами
Просто так сталось, що я більше в тебе повірила.
Вони знайдуть мене лиш тому, що добре шукають:
Вже багаття готують, хмиз в оберемки збирають;
Щось підказує – бачу тебе сьогодні востаннє.
Можна, очі самі тобі скажуть про мої бажання?..
Я не ікона – торкайся мене, торкайся!
Я не повія – візьми все собі й забирайся!
Цілуй у зіниці
ключиці
лопатки
Я йду на страту. Все буде в порядку.
24.08.2014р,
Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602545
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2015
автор: Лань.