Холод (2)

Я
вважаю
себе  ***  можете  сперечатися
на  погляди  мені  нехудожньо
плювати  -  слово
яке  вживалось
уже  тож
треба  було  би  його  замінити  еквівалентом.

Як  той
що  коли  йому  казали
що  пише  нездарливо
переставляв  коми  і  бадьоро  питав
чи  стало  значно  краще.

Це
нехудожній  твір  я  сказав  би
що  це  й  зовсім  не  твір
але  як  же  ти  ся
здихаєш.

Якби  пись
мо  мо
гло  во
лати  на  весь  го
лос  я  би  пи
сав  ли
ше  ви
гуки  й  су
цільне  "аааааааааааааааааааааааааааааааааааааа"

Це  все  дурня.
Дурня  це  все.
Холодно  мені.

Ніякі  слова  не
відганяють  морозу.
Я  стою  тут  стовпом
і  -  з
тугою  дивлюсь  на
оспини  люків,  що  оточили  мене
і  парують  що  є  сили,  жарко,  пекельно  і
мертвороджений  вітер
рве  та  смикає
пасма  пари,
роблячи  мороз
іще  мерзотнішим.

Ліг  би  тут
зараз  просто  на
тротуарі  під  ноги  перехожих
пихато  чи  весело  вбраних  у  гроші  -
лягти  б  мені
(як  це  роблять)
щокою  на  самим  же
запльований  асфальт,  розкинути
руки  і  грітисягрітисягрітися...

========
-  вважаю  себе  ***.  Зірочки  тут  із  мого  персонального  повного  заступають  "вважаю  себе  поетом".  Але  можна  вставляти  що  завгодно.  Не  буду  поширювати  "думку"  далі.
-  переставляв  коми  і  бадьоро  питав.  Був  такий  реально  дядько  на  літстудії  з  такою  само  звичкою.
-  і  -  з.  Мені  дуже  подобається  такий  могутній  рядок,  що  складається  зорово  з  двох  літер  і  риски...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602585
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.08.2015
автор: dydd_panas