Я вишию на серці вишиванку

Я  вишию  у  себе  на  серці  вишиванку,
Обрамлену  вогнем  із  мирного  тепла.
І,  зашаріючись,  я  запрошу  тебе  до  танку,
Щоб  кров  твоя  густа  розстала  й  потекла.
Червоні  кольори,  то  пристрасть  і  кохання,
А  чорні  кольори  -  то  сум,  печаль  і  біль.
Сьогодні  ж  у  нас  всіх  одне  просте  прохання,
Щоб  спокій  і  любов  потрапили  у  ціль.
Пишаючись  усім,  що  маю  я  у  серці,
Ділитимусь  з  тобою  усім  своїм  теплом.
Розпалена  вогнем,  як  диким  чилі-перцем,
Губами  притулюсь  я  міцно  і  чолом.
Притиснувшись  уже,  не  можу  відірватись,
Та  вишивка  моя  прониклась  у  тобі.
І  навіть  коли  всі  на  нас  будуть  плюватись,
Ти  погляд  власний  май  у  себе  в  голові.
Хай  переможе  той,  хто  в  серці  має  правду,
Хто  знає,  що  платить  тут  має  кожен  сам.
А  хто  лиш  в  голові  тримає  якусь  зраду,
Без  жалю  віддамо,  на  їжу  лютим  псам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602635
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 28.08.2015
автор: Antonina Vinnitskaya