Цей ненаситний шовкопряд
Живився соком тутових дерев...
І занепав зелений сад,
І всохло срібне джерело ідей.
Та потім шовком огорнувсь, -
Метаморфоза...та яка краса!
У шовковичнім опинивсь
Сувої...Диво-дивне, чудеса!
Той сад шовковиць став панно
Густих розлогих тутових дерев,
Шовковим шлейфом джерело
Торкалось серцевини орхідей.
Так і у творчості бува,
Шукаєш спрагло рими у пера,
Знесилений... се все дарма,
А тут...метаморфоза...дивина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.08.2015
автор: Лілея Дністрова