Я на краю землі, на самісінькім краю,
Лиш очі закрию і бачу тебе одну.
На дві половинки своє серце розкраю,
Меншу для себе, а більшу тобі поверну.
Там де ти уже вечір заглядає в вікно,
Тишина. На столі м’ятний чай остиває.
Серце візьми, ти його зачекалась давно,
Я вірю. Що у житті цім всяко буває.
Візьми моє серце, хай не модно і примітивно,
Подивися в вікно. Теплом твоїм серце відтає.
Там де ти уже вечір темний настав давним давно,
Там де я тепер, на землі ще тільки лиш світає.
Світанок вселяє в мою душу нові надії,
Ловлю на хвилі ефіру нові інформації.
Я скоро вернуся, душа в перед щасті радіє,
І серце вже бється у хвилях чарівних вібрацій.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602844
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Василь Надвірнянський