Чому то, тягне до оселі…

Десь,  у  гаю  коса  співає,
дбайливий  серпень  бачить  сни,
вечірню  зірку  зустрічає,
чудово  сяють  восени.

Тремтить  медова  насолода  -
Медовий  Спас  вже  на  дворі,
над  надзвичайній  прохолоді
срібляні  роси  у  горі.

Натхненній  зірочки,  за  слідом,
співає  небо  за  ліском.
З  оселі  тхне  печеним  хлібом,
парним,  духмяним  молоком.

Врожаю  хиляться  дерева,
червиві  груша  у  стерні.  
На  сонці  посмішка  рожева,
вечірні  зорі  вогняні.

До  мене  думи  йдуть  веселі,
співає  осінь,  з  нею  я.  
Натхнення  тягне  до  оселі
з  старим  подвір’ям,  де  Сім’я.  


Юрій  СЛАЩОВ  ©29.08.2015  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602849
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Юрий СЛАЩЕВ