Стискали Дебальцево флангові удари.
Морозне колюче повітря
Овівало скам’яніле поле.
Небесна сіро-чорна палітра
Вороже спровістила горе.
Земля й вогонь вже дні і дні ревли.
Гатити під вранішні зорі
Почали з усього арсеналу.
Як підіймався шквал на морі,
Так обстріл додавав запалу.
Йшов наступ по засмаженій землі.
Рушила триколірна броня
На вояків Русі передову.
Піхота, танк і БМП щодня
Свою чекали третю світову.
Страх перетворився в попіл.
– «Минули вже дари Різдва,
Генерале, бий в координати».
–« Не можна, у нас же Мінські-2,
Викрутяться і самі солдати».
В біноклі офіцера – спина добровольця.
Вступили у нерівний бій
З 19 ОМбр з Владикавказу
Прості творці високих мрій:
Вперед! На звільнення Кавказу!
На Схід за славою потрібно йти.
З горизонту з восьми танків
Прорвалися чотири до окопів.
Екіпажі їх згоріли до останків, –
Думали давити наших хлопів.
Народжувались герої на смерті здивування.
Впали зушка, друга БМП,
Працювали зброєю ручною.
Почату вражою атакою НП
Закрили перемогою гучною.
Посеред зими горіла земля.
На захищеному рубежі
Всього стояв лише один солдат,
Припинити воєн грабежі,
У наступ перейти на азіат.
Голови гарячі захопила помста.
Дотисли відступ ворогів
Три танки, БТРи і десант.
Упоміч йти до острогів,
щоб в пеклі плакав окупант.
Бидла убито 14, ранено 38, славних – сім і вісім.
Червень 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602894
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Юрій Ноєвий