Будь собою! Не треба боятись
Змін обставин, непрОжитих днів.
Та не варто фальшиво сміятись,
Не шукати підказок-снів.
Не копайся в собі, як шукають
Загублений в полі кристал.
Вони серцем його відчувають?
Ні. А ти відчуваєш печаль.
Ти в собі скоро вириєш яму,
Тож ці пошуки, люба, облиш.
Ти згадай краще як любиш маму,
А думки про майбутнє залиш.
Полюби себе до волосинки
І веснянки на носі теж,
Спілкування з собою годинки...
І тоді світ не матиме меж.
Як перестанеш бути ти собі чужа,
Тоді й відкриється тобі твоя душа.
27.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602897
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Уляна Віолончель