Брикають знов норовливим
буйним, смішним табунцем
вірші: палкі і крикливі,
ніжні й сміливі. ...Тихцем
вийду (на пальчиках) в поле...
Тупіт мені навздогін! -
Мчать!!... Все здригнеться навколо.
- Ша! Ми ж уже не самі:
гляньте, мої пустотливі -
віттям шумить вітер вже.
Спутали ви йому крила -
в шквалі слів сила втече.
Ліс шелестить щось тремтливо...
(Муз вередливих злякавсь), -
лоскотом мрій їх грайливих
буря над ним пронеслась!
І очерет зачаївся..
(в воду кінці заховав..)
Нашим натхненням зігрівся -
подих День затамував!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602918
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Мар’я Гафінець