Серце відчуває ту біду, що близько,
Тому і вклоняюсь до землі я низько,
Тому й простягаю рученьки до Бога,
Щоб прийшла нарешті в любий край підмога!
Я молю-благаю миру тому краю,
Відповідей з неба кожен день чекаю:
Може, через когось мудрість Божа зійде,
І гірка година від людей відійде?..
Мудрості б всій владі – нашій і не нашій,
Щоби оті війська не були на марші,
Щоби розійшлися, не велися війни,
На своїх кордонах не зводили б стіни!
Божого би страху, хто до бою кличе,
Хто людської смерті тільки й те, що зиче!...
Дай йому пізнати шлях без ворожнечі,
Руки йому, Боже, поклади на плечі!
- Господи, благаю миру тому краю,
Я його з дитинства, з малих рочків, знаю,
Там, у тому краї, рідні мої, друзі
Весь цей час у пеклі, у такій напрузі!..
Серце відчуває ту біду, що близько,
Тому і вклоняюсь до землі я низько,
Тому й простягаю рученьки до Тебе,
Щоб було над ними мирне, синє небо!
30.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602949
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.08.2015
автор: Людмила Дзвонок