Дивлюсь в твої очі - і помираю,
Душа вже покинула тіло,
Від болю могутнього я завмираю,
Рукою торкаюсь несміло.
Нестерпний і злий, і в очах пломеніє
Все те, чого я не чакала.
Любові останні уламки зотліли,
Пригадую, як я палала.
Ти викриком сильном, б’єш душу і серце,
Не знаючи, що надто пізно.
Слова обпікають палаючим перцем,
З-під лоба поглядаю грізно.
Втекти і забути, як каверзний сон,
Що бути хотілось з тобою.
І кров у судинах, немов в унісон
Говорить тихенько зі мною.
Колись бездоганний, а зараз – чужий,
Мій ворог, колишній коханець.
І ти вже за мною тепер не тужи,
Кохання закінчився танець.
Я душу свою зварила в тобі,
Від тебе ж було нехтування.
Вся гордість, яка проросла у мені,
Відчула твоє гвалтування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2015
автор: Antonina Vinnitskaya