Суспільство прогресує в ногу з часом
Чи дегрудує? Хмм... Не ясно...
Лише мені стає все більше лячно?
За нашу землю, рідну Україну
Для нас усіх вона одна, єдина,
Для більшості квітуча Батьківщина
Страшно за те, за що ж боролись люди,
За що поклали голови усюди?
Чому ж багато зараз у нас бруду?
При владі, в універах, навіть в школі
Куди не глянь, ця гниль у нас на волі...
Ламають десь такі важливі долі..
За що боролись? Знов спитаю я...
Щоб викладач, не боячись, брав хабаря?
А в сьогоденні що? - На Сході йде війна...
Вмирають люди, гинуть кращі з нас,
Свідомі світу цього, еліту нищить час,
І не врятує, так жадали, їх указ
Вони чекали його довго від гаранта,
Від колись вибраного людом, людини-президента,
Та він продав країну... Легко... Окупанту...
За що ж боролись у всі часи? За єдність?
Щоб нам плювали в лоба? Брали в клешні?
Тримайте... Дожилися... Незалежність...
Добра не було вчора в нас, й не буде нині,
Не буде й завтра злагоди в країні,
Бо владу треба гнати в шию... Без зупину,
А разом з ними гнати москаля,
Що око вже поклав давно з далля
На нас, на рідну землю Кобзаря.
Взять в руки зброю треба і прогнати
Раз і назавжди того супостата,
Хай буде вільна Україна-мати!
Такі ми українці... терпим без зупину,
Потім скаржимось, плачем в рідних на могилах,
Жаліючись на долю, сонце, зливу,
І прагнемо в Європу, жити як пани...
О Боже, люди, зробіть порядок в своїй голові!
Порядок у державі, в рідній стороні...
Оце є воля? От так життя будуєм?
На Сході до сих пір війна панує,
Влада здає, в країні срач... Суспільство деградує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603113
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.08.2015
автор: Unknow