Сама з собою... отака от штука
Й ніхто не знає,як душа щемить
Комусь - кохана, а для когось - мука...
Ще й серце третій день уже болить...
Отак незнаю, як я маю бути??
І що робити з потопом думок?
Вмираю заживо... така от штука...
Душа уже не прагне перемог...
Не прагне розум бути поруч вічно..
Похнюплена сиджу собі в кутку,
А він пройшов та ще й дверима тріснув,
То нащо ж вибирав собі таку?
Так день за днем. Не можу вже, не можу...
У грудях щось іще тихіше стука,
Ще сподіваюся на осінь я погожу...
Сама з собою... отака от штука...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2015
автор: М.Я.