Дівчинка і вовк. Переказ казки для дорослої аудиторії

         В  дівчинки  маленької  сварлива
         Й  легковажна  матінка  була,
         Та  якось  вона  усім  на  диво
         Пирогів  бабусі  напекла.
                     Через  ліс  йти  молодиці  важко,
                     Краще  відпочине  та  засне,
                     І  маленька  дівчинка  відважно
                     До  бабусі  пироги  несе.
         Небезпечно  в  цьому  світі  жити-
         Різні  в  нім  істоти,  часом  злі,
         Поміж  них  доводиться  ходити
         Тим,  які  беззахисні  й  малі.
                       В  тому  лісі  проживав  вовчисько-
                       Сірий  й  недобрий  одинак.
                       Він  не  їв  траву  на  пасовиську,
                       Він  був  кровожерливий  хижак.
           Він  шукав-  на  кому  б  поживитись?
           Хто  тут  слабший  нього  в  лісі  є?
           Може  не  зуміє  захиститись
           І    віддасть  йому  усе  добро  своє?
                         Знають  всі  сюжет  сумної  казки-
                         Вовк  рішив  погратись  в  маскарад.
                         Хижаки  вдягають  часто  маски,
                         Дурять  в  цьому  світі  всіх  підряд.
           Дівчинка  довірлива  правдиво
           Сіроманцю  розповіла  все  -
           Хто  вона,  яке  тут  в  неї  діло,
           Куди  йде,  і  що  вона  несе...
                           Цю  історію  про  дівчинку  всі  знають,
                           Знають  колір  шапочки  її,
                           Та  Червоні  Шапочки  блукають
                           Ще  й  сьогодні  по  усій  Землі.
             Ще  й  сьогодні  хижаки  проворні
             Дурять  і  обманюють  дівчат...
             Та  давайте  глянемо  у  корінь!
             Що  в  її  житті  було  не  так?
                               Мабуть  тато  дівчинку  покинув,
                               Може  й  аліментів  не  платив,
                               Що  таку  безпомічну  дитину
                               До  вовків,  до  лісу  відпустив?
               Ну,  а  мама?  Мусіла  би  знати,
               Що  у  лісі  водяться  вовки!
               Видно,  їй  було  на  це  начхати.
               Що  ж,  бувають  і  такі  мамки.
                                   І  бабуся  в  неї  також  штучка-
                                   Підозріло  так  себе  вела,
                                   Що  її  малесенька  онучка
                                   Вовка  розпізнати  не  могла!
               Діти  не  знаходяться  в  капусті,
               Їх  батьки  приводять  у  цей  світ,
               Від  любові,  а  не  від  розпусти
               В  їхній  хаті  розцвітає  світ.
                                       Діти  -  квіти!  Діти  -янголята!
                                       Діти  це  великий  Божий  дар!
                                       Але  їх  потрібно  доглядати,
                                       А  не  розглядати  як  тягар!  
                   Але  треба  їм  допомагати
                   Сильними  й  розумними  зрости,
                   Зло  й  добро  навчити  розрізняти,
                   А  тоді  пускати  у  світи.    
         





 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603170
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.08.2015
автор: іванна квітнюк