[i] [b][color="#e31c1c"]Все,- літечко згасло...[/color][/b]
[/i]
[i][b][color="#14a316"]Ніч... Місяць пливе в небесах поміж хмарами,-
Ховавається й знову між них вирина...
Квітник біля дому... Зібралися парами
Всі квіти,- хвилює усіх новина....
На мальвах уже пломеніють лиш кінчики,
А нижче - разок неслухняних діток..
Вже осінь цілує задумливі вінчики,-
Від літа зостався останній ковток...
Мінорно цвітуть буйним цвітом жоржини,
Бо подихи вітру у росах ранкових
Холодять пелюсточки ніжні щоднини,
Збиваючи шарм із квіток гонорових...
Лиш цим,- каже хміль,- все б цілунки та стогін
В саду під калиною,- нам би людьми
На світ народитись та стати на ноги,-
Ні осені б нам, ні свекрухи - зими!..
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603211
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2015
автор: Янош Бусел