НЕХОТЯЧИ? МЕНЕ ТИ ПОЛОНИЛА

НЕХОТЯЧИ?  МЕНЕ  ТИ  ПОЛОНИЛА

Нехотячи(?)  мене  усе  ж  ти  полонила
Ти  така  гарна,  така  ніжна,  така  мила
Трохи  розмови  –  і  я  знову  хочу  жити
Із  джерела  твого  життєві  соки  пити
Найкраща  ти.  Хотів  втекти.  Не  зміг
Бо  голос  серця  шепіт  мозку  переміг
І  знов  я  на  колінах.  Біля  твоїх  ніг  
Здавалось,  вирвався.  Та  ні,  приходиш
                                                                                           в  сні
Мені  так  радісно!  І  гірко  так  мені…
Нема  години,  щоб  не  думав  я  про  тебе
Це  муки  з  пекла,  але  також  рай  із  Неба
Мене  не  хочеш,  але  і  не  відпускаєш...
Тобі  так  добре?  І  мені.  Роби,  як  знаєш

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2015
автор: Любомир Гардецький