Без 5-ти, осінь.
Листя несміло голосить.
Ночі набирають темних кольорів.
Ми ж не змінилися зовсім.
Лиш посвітліло волосся,
Під утиском літніх вітрів.
Без 5-ти, осінь.
Кава - як найліпший спосіб,
Від пекучо-непромовлених слів.
Що десь забарились в дорозі,
Крізь час, місце і простір,
Ніжністю оповитих, яскравих днів.
Без 5-ти, осінь.
Чую твоє відголосся,
І пісню столичних вогнів.
Йду крізь темінь наосліп,
Лиш би світло лилося,
Твого маяка для моїх кораблів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2015
автор: Катерина Пташка