Вимикаєте світло йому, ну що ж, вимикайте,
Паліть книги, написані шрифтом Брайля,
Тчіть пелену на очі й відлякуйте полум'ям;
Він атакує тоді, коли жоден не буде готовим.
Він зціпить зуби й напне жили на шиї,
Промовчить, якщо все буде геть паршиво,
Випускатиме пару крізь пори – гарячу і білу, –
Сконцентрує всю злість на помсту вам, дебілам.
Ви ловитимете його на приманку і на живця,
Доки він не отруїть останнього пса-ловця,
Доки ваші капкани не перекує на зброю,
А машинним мастилом заливатиме сліди від побоїв.
Іронія в тому, що ніхто не знає, чого він такий жорстокий,
За що він мститься невинним і чому має лиш одне око,
Хто спонсорує його варфоломіївські ночі
І якого біса він взагалі в цього міста хоче.
Він сидить на землі, в попелищі, і гострить ножики.
Його щелепи зімкнені, руки надулись жилами:
"Я ненавиджу вас, якими б не були хорошими.
Я ненавиджу вас, якими б не були сильними".
28.8.2015р,
Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603366
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2015
автор: Лань.