Ти залишаєш свої вірші
Тижнями їх не пишеш
Щось проривається у душі
І ти вже не можеш більше.
Торкаєшся ручкою чистого листу
Допоки на ньому немає слів
Разом з тобою він вже не чистий
Разом з думками ти жити зумів.
Ти редагуєш свої помИлки
Чи помилкИ,навіть не знаєш,
Але ТИ ПИШЕШ,то є найсвятіше
Разом з словами у небо злітаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603367
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2015
автор: Olena Taran