Романтика літніх ночей

Романтика  літніх  ночей.
Поруч  дві  пари  сонних  очей.
Так  повільно  і  обережно,
Закохався,  безмежно.
За  розмовами,години  летіли.
Два  закохані  голоси  в  темряві  бреніли.
Дві  інші  половинки  ,мирно  собі  спали
Про  нашу  зраду  вони  не  знали.
Зав'язалась  нитка  нашого  кохання.
Про  світ  і  людей  забули,  без  совісті  нарікання.
Вир  думок,море  емоцій.
На  обличчях  спокій  і  втома.
Забули  вже  що  чекають  ,половинки  нас  вдома.
Про  доторк  твій  мріючи,
Заснув  обіймаючи  іншу.
Перебираю  кожне  слово,
Шукаючи  натяк.
Розтанув  ніби  олово.
Утопаючи  в  твоїх  очах,
Став  твоїм  рабом.
Скористайся  мною,
Я  не  буду  проти.
Тільки  не  лишай  мене,
Не  лишай  самого...
Не  послухала,
Лишила  одного.
Нащо  забрала  шматок  серця  мого?
Нащо  шлейф  із  болі  за  собою  лишила?
Навіщо  в  свій  світ  тебе  впустив?
Чому  справжнім  коханням  не  дорожив?
А  зараз  навколішки  я  впав.
Краще  б  взагалі  тебе  ,не  знав.
Та  дурень,за  серцем  пішов.
Шматок  відірваний  тобою  в  мусорнику  знайшов...
Так  нащо,краяла  його?
Нащо  показала,як  ллється  тепло?
Щож  з  шматками  робити  тепер?
Де  знайти  ключ  від,вибитих  дверей...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2015
автор: Каменяр