остання молекула кисню в твоїх легенях
символізуватиме смерть всього людства
скостенілі рубці гір витягнуться
в суцільну риску кардіограми
пружні жили рік витікатимуть із твоєї свідомості
мареннями
снами
згаданими жахами
ламане тіло землі
тягарем провини опускатиметься на твої зімкнуті очі
і важчатиме
важчатиме
важчатиме
аж поки не провалиться до свідомості
і не виповнить її собою
порожнеча виповнюватиме порожнечу
я покладу тобі в долоні зорі
і спостерігатиму як шкіра займається
і як міниться твоє волосся у світлі полум'я
мені казали повторювати, що надія є
і що все неодмінно буде добре, бо так і має бути
бо я на це заслуговую
бачиш
суцільну риску кардіограми
ти теж її бачиш?
не можна спинити рух небесних світил
Хімічний склад соку в стеблах сосен
траєкторію міграції птахів наших мрій, що відлітають у забуття
але серце
воно спроможне спинитися
саме так, як це серце
саме так, як твоє серце
твоє серце спиниться в унісон із желатиновим серцем Галактики
остання молекула кисню в твоїх легенях
символізуватиме обміління річок і осушення боліт
несталість гравітації й суттєве зростання числа кримінальних елементів
на душу населення
деградацію святості і торжество аморальності
символізуватиме розбрат
руйнацію
руїну
радіоактивність, несумісну з існуванням
остання молекула кисню в твоїх легенях
завершить цикл існування людства
і пружні жили рік, що витікають з твоєї свідомості
вимиють усі сенси буття – відомі й невідомі, –
бо насправді
нічого
не має сенсу
без
тебе
30.8.2015р,
Львів, 184а.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603379
Рубрика: Верлібр
дата надходження 01.09.2015
автор: Лань.