Розпечене сонце за лісом пропало,
А зорі втонули в нічній глибині...
Так тихо, і сумно над річкою стало,
І тільки в багатті стрибали вогні...
Ходили з тобою де зірка упала,
Де чорна вода несміливо тече...
І млів я від щастя, коли обіймала
І голову клала мені на плече...
Ти ґаджетом зорі знайомі шукала...
Так гарно було... І здалося на мить:
То доля над нами сузір'ям кружляла,
Сполоханим птахом, що небом летить...
19.08.2015 м.Харків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2015
автор: VT2