У кожного поета є момент,
Коли натхнення вмить зникає
І це стає ключем проблем,
Що вперто правильні замки шукає.
Ти пишеш, а воно не йде
І все клубком стає поперек горла,
І як це так, що начебто твоє,
Але постукала до творчості твоєї втома.
І ти не пишеш знов і знов,
І це повільно наче четвертує,
Сидиш як завжди за своїм столом,
Але на вухо вже ніхто не надиктує.
Моє натхнення, я прошу прийди
Не залишай мене на самоті із болем,
Бо порятунком завжди є рядки,
Що заспокоюють душі моєї стогін.
12/01/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603438
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.09.2015
автор: Цілковито незалежна