москаля ніколи не назву більш братом

Закрились  дУші  у  граніті,
броня  так  тисне  серце,
палить  сонце,  що  в  зеніті
ще  живі,  не  мертві...

Воля  зібрана  в  кулак
страх  кривИть  гримаси
Україні  кажу  ТАК!
кляті  під...си...

То  не  блискавка  метає
гради  в  рідні  вікна
пошесть  долі  нам  ламає
хто  до  цього  звикне...?

Шлях  додому  надто  довгий,
повернись  солдате...
москаля  ніколи  вже
не  назву  більш  братом.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: owl silence