Пам'ять про те, що я скоро помру — найважливіший інструмент, який допомагає мені приймати складні рішення в моєму житті. Тому що все інше — чужа думка, вся ця гордість, весь цей острах збентеження або провалу — всі ці речі падають перед обличчям смерті, залишаючи лише те, що дійсно важливе. Пам'ять про смерть — кращий спосіб уникнути думок про те, що вам є що втрачати. Ви вже голий. У вас більше немає причин не йти за покликом свого серця.
Стів Джобс.
Є два уроки смерті: час до народження і сон.
Анаксагор (500 р. до н. е. — 428 р. до н. е.) давньогрецький філософ
СОН - МАРЕННЯ ДОКА.
Обривки фраз:
білет.., багаж.., на Піски…
Війна.., санбат…
Розгублений погляд сусідки…
Знов «Білі берети»,
жертовність,
їх спини
Ангелів сотня з Майдану - прикрили.
Разюча відмінність людей у дорозі:
Хтось їде у справах,
снують перехожі…
Стікає піт.
До шибки на морозі
лиш примерзає,
зковує волосся,
Ятрять ще рани й польова дорога:
Не розтрясти б «важкого» -
думка квола,
Які тепер тяжкі мої повіки..,
Рука німіє..,
Десь в аптечці ліки…
Із бліндажа видніється «мармиза»
Невже живий? …а я похоронив вже…
Шептав молитву, наче був затятим,
(хоч в Бога вірив, та не був фанатом).
Мармиза змилася,
розмилася в скелет:
Ей, Док, не спи!
Давай закурим, брате,
Бо на тім світі не будЕ де взяти,
Хіба що із собою прихватить
Розшитий золотом,
трофейний наш, кісет?
О - о ні, кістлява,
не цієї ночі,
Я б може викурив тютюн на двох,
охоче,
Та зрозумій, не сам я тут пока:
Он до* мій побратим лежить на боці,
Ти ж крові з нього випила,
стара,
А в нього малі діти і жона -
Довезти треба, бо «закриє» очі!
Послухай, Док! Для чого ця війна?
Незрячим можна наплювати в очі!
Ну, а для тих, що вас нагнуть охочі,
Вона, як мати…
вообщем - як рідня.
Е ні, кумо, глузуєш ти дарма!
І не розказуй жАхи проти ночі,
За нами ще, зарано ти прийшла,
Іди плазуй, поки кістки робочі!
Смали і пий,
співай собі сама,
А ні - то москалів візьми у гості!
Ти, як по батькові? - спитала жартома,
Ет, не питай, хіба це так важливо?
Він ще живий, і Бог йому суддя,
А дідо був, ти ж знаєш,
звавсь - Кирило.
Дивився,
як з хреста святий Ананій:
Ти, сухоребра, «басні не трави!"
Візьми кісет,
бо я у чергу крайній..,
за тютюном..,
…вже потім -
побратим!
- Ну годі!
Годі ображати!!!
Життя -
всього лиш -
Божі сни,
Сьогодні ти банкуй,
а завтра ніч покаже:
Кому за ким
і скільки,
і куди?!
Й дивись на себе,
теж - чай, не рум’яний!
Та й побратим твій,
" висох на тріски!.."
Не зли мене, бо був Ісус розп’ятий!
А вас нагнути легше,
чим спасти!
Ти не лякай,
ну годі вже,
доволі!
Нам в печінках сидять ТВОЇ ДІЛА:
Ми помремО,
як не здобудем волі!
Зламати можна нас,
проте нагнуть - катмА!
…і чути крізь стук теревені сусідки:
Про курси валюти..,
що виключать світло..,
що з фільмами « Інтер»
уже відключили..,
що наших в Дебальцево « Градом» накрили…
...а по землі розповзалася пляма:
кров патріота із потом медбрата.
Он до* - Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. || Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. || Для означення кінцевого пункту чого-небудь.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603583
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: LeGrand