Ніченька тиха, укритая зорями

Ніченька  тиха,  укритая  зорями,
місяць  уповні  і  впаде  роса,
тіні  нічні  полохливо  ховаються  
під  крони  і  дерева.

Сядемо  вдвох  біля  тихої  річеньки,
місяцю,  нам  не  світи,
мила  зі  мною  і  серце  на  місці  вже,
ранку,  до  нас  не  спіши.

Місяць  уповні,  цвіте  між  тополями,
видно  усе  навкруги.
а  як  захочеш,  моя  наймилішая,
здалеку  лист  напиши.

Я  прочитаю,  пригорну  до  серденька
лист,  а  із  ним  і  тебе,
як  здалеку  повернуся  додому
і  там  зустріну  тебе.

Анімація  із  інтернету.
09.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2015
автор: Светлана Борщ