Яскраві барви, гарні силуети.
Граційний помах пензля на картині.
Усі митці: художники, поети...
Підносять образ цей - вершині.
Квітучий низ світлина має ця,
І золотисто-гарячі відтінки.
Летять два метелики до вінця,
Немов упали із неба краплинки.
Колір крилець нагадує море.
Теж пливе у далекі краї.
За широкі лани і за гори...
Певно, разом мандрують вони.
Дмитро Кустанович є автором творіння,
Яким враз полонив усі серця.
Він відтворив симфонію осінню,
В цій ілюстрації - довершеність митця.
І назву ще таку таємну має,
Що залишає світлий силует.
В душі моїй і досі ще триває,
І у житті моїм "Осінній дует".
Це витвір запоняє почуття
Усі, які були лиш до "сьогодні",
Бо завтра я прокинись - і нема
Такої сірої і хмурої безодні.
Раптово оживе картина вранці,
Емоції усі присутні будуть.
Я все побачу у віконній рамці,
Цього захоплення ніколи не забуду.
02.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604081
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2015
автор: Уляна Віолончель