Жінка

Мій  чоловік,  ніколи  не  забудь
І  пам'ятай  допоки  будеш  жити:
Ти  справжнім  чоловіком  завжди  будь
Із  жінкою,  що  не  дає  тужити.
Ти  пам'ятай  у  радість  і  журбу,
В  часи  сміливості  і  духу  чоловіка:
Життя  дає  кохану  лиш  одну,
Одну  єдину  і  уже  навіки.
Ти  пам'ятай,  що  жінка  я  твоя.
Хоч  духом  сильна,  розуму  підвладна,
Та  поки  вертиться  навколо  ще  Земля,
В  твоєму  серці  жити  буду  ладна.
Не  змінюй  роль.  Ти  зовсім  не  актор.
Ти  чоловік,  а  я  маленька  жінка.
Ти  завойовник,  ти  конкістадор,
А  я  маленька  й  ніжна,  як  пір'їнка.
Беззахисна,  невинна  і  твоя.
Я  відблиск  сонця  у  воді  глибокій,
Я,  наче  рання  пісня  солов'я,
Що  тільки  біля  тебе  знає  спокій!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2015
автор: Олександра Бабич