Мій чоловік, ніколи не забудь
І пам'ятай допоки будеш жити:
Ти справжнім чоловіком завжди будь
Із жінкою, що не дає тужити.
Ти пам'ятай у радість і журбу,
В часи сміливості і духу чоловіка:
Життя дає кохану лиш одну,
Одну єдину і уже навіки.
Ти пам'ятай, що жінка я твоя.
Хоч духом сильна, розуму підвладна,
Та поки вертиться навколо ще Земля,
В твоєму серці жити буду ладна.
Не змінюй роль. Ти зовсім не актор.
Ти чоловік, а я маленька жінка.
Ти завойовник, ти конкістадор,
А я маленька й ніжна, як пір'їнка.
Беззахисна, невинна і твоя.
Я відблиск сонця у воді глибокій,
Я, наче рання пісня солов'я,
Що тільки біля тебе знає спокій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2015
автор: Олександра Бабич