Не обскурáнт я, що не плáчу
За ти́м, чогó немá,
Що вже минýло і минá…
Я України дóлю бáчу
Не в бунчукáх, не в булавí,
Не у гетьмáнській головí,
Не в скáрбах, схóваних у скри́ні,
Не в запорóжській Україні,
Не в тім, щоб, ви́бившись на вóлю,
З ляхáми знóву воювáть
Та кров слав’я́нську проливáть
І заливáти трýпом пóле…
Я дáром сліз не проливáю;
Слав’я́н усíх в однíй сім’ї
Побáчить хóчеться менí…
Ось, бáчте, — я чогó бажáю.
[i]© О.Я. Кони́ський (1836–1900)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604313
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2015
автор: Олександр Кониський