Небо! Впади в мої обійми синім птахом,
крильми́ потужно обхопи рамена!
Ти відчуваєш? Ніч яка́ студена...
На сході небосхил палає жахом.
Убрався у вогненну павутину,
і плавиться від смерті крематорій.
На видачу давай же домовину,-
від них паркан міцний - не ввійде злодій.
4.09.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604322
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2015
автор: Іванюк Ірина