ПРИКРО…

А  прикро,  що  крила  не  можу  розправити
І,  тебе  підхопивши,  стрімко  впасти  у  вир,
Щоб  розкотити  новий  життєвий  сувій
По  Небу,  щоб  Долю  свою  знову  звабити,
Щоб  прославити  разом  таємний  вирій.

05.09.2015
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604498
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.09.2015
автор: Левчишин Віктор