карошерста кішка випнулась на скошене дерево
і нявкає
нявка є
нявка є
оси геть зóсіли
вкрали черленого меду
щоб вуха осині злиплися
лизнула сонце язиком порепаним
і скривилася
(хай йому грець як кисло)
ось тобі мої руки
вони теплі як сонце й солодкі
(це так мені він казав
а потім схотів суниці)
візьми мене кішко до себе
ми будемо нявкати
нявка ти
нявка ти
бо оси глухі осліпли
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604645
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Лілія Войтків