Крила метеликів сріблом тихенько покрилися,
І павутиння витає в повітрі, мов дим.
Осінь приходить щоразу ходою невпинною
І розмальвує листя в гаю золотим.
Килим настелить на землю із миру і злагоди,
Світла принесе і кілька краплин гіркоти...
Часом буває осінньою сірою мрякою
Змушує душі у айстрах яскравих цвісти.
Як не банально - одягне кругом все у золото,
Хоч на секунду притягне твій зір до алей,
Змусить застигнуть з німим і захопливим подивом,
Скинути маски й тягар повсякденних ролей.
Тихо-претихо і ледве вловимими рухами,
Ввечері Осінь запалить усі ліхтарі,
Щоб усе золото, скверами складене й парками,
Здатне вночі було сяйвом яскравим горіть...
Крила метеликів сріблом тихенько покрилися,
І павутиння витає в повітрі, мов дим.
Осінь приходить щоразу ходою невпинною
І розмальвує листя в гаю золотим...
--------------------------------------------
Картина художника Леоніда Афремова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604648
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.09.2015
автор: Вітрова Доця