За лінію смутку



А  сонце  ішло  у  пекло…
І  далі…  далі…
За  лінію  смутку…  за  межі  усіх  бажань…
Ти  чуєш,  сідає  сонце…  зніми  сандалі…
Сандалі  завжди  знімають  
       у  час  смеркань.

Цілуй  же…  сідає  сонце…  
Воно  –  зелене.
Цілуй  же!..  у  синіх  травах  земних  стежок.
А  завтра…  знаю,  ти  легко  пройдеш  крізь  мене…
Просієш  мене  крізь  пальці…  
                       ………бо  я  …………пісок…………….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: гостя